Таку думку висловили учасники круглого столу “Експортна дезорієнтація: як врегулювати ринок експорту металобрухту?”, організованого Київським міжнародним економічним форумом та Центром розвитку ринкової економіки.
На початку заходу заступник глави правління Центру розвитку ринкової економіки та модератор дискусії Володимир Панченко зазначив, що тема заходу піднімає набагато більший пласт питань, що охоплюють можливості держави регулювати сировинний експорт.
“Це питання набагато ширше, аніж просто питання металобрухту чи навіть металургії. Коли ми кажемо про можливості введення мит на експорт брухту, то вони не лише зберігають металургам робочі місця, обсяги виробництва і експорту, а й забезпечують важливу для нас макрофінансову стабільність. Металургія це понад 25% національного експорту, чверть промислового виробництва. Тому, якщо хтось вважає, що його не стосується ця галузь, то це не факт. Адже наслідки її падіння сьогодні спостерігаємо через ціни в магазинах, курс гривні і т.д. Зрозуміло, тисне Китай, зовнішня кон'юнктура. Але чи може в таких умовах держава просто спостерігати, як галузь, яка забезпечує роботою 250 тис людей, сплачує 10 млрд гривень податків і дає нарівні з АПК найбільші валютні надходження? На мою думку — ні”, - зазначив народний депутат, голова парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.
Депутат підкреслив, що держава має створювати правила гри, які передбачають перехід від сировинного експорту до створення більшої доданої вартості. Тому в майбутньому, за його словами, металургія має стати фундаментом для потужної машинобудівної галузі, для масштабних інфраструктурних проектів тощо.
Експерт Центру розвитку ринкової економіки Наталія Резнікова додала, що така політика втілюється всіма розвинутими державами.
«Доки ми намагаємося всім сподобатися, вдягаючи ліберальні маски, необхідно враховувати, що в усьому світі використовуються підходи неопротекціонізму. Натомість нас змушують приймати ті речі, які роблять з України експортера сировини. Це сучасна політика неоколоніалізму. В усьому світі приходять до розуміння, що необхідно захищати свій внутрішній ринок. Тому все більш популярні нетарифні методи, зокрема ми це спостерігаємо в США", - підсумувала вона.
В свою чергу заступник міністра економічного розвиту та торгівлі України Максим Нефьодов на прикладі експорту металобрухту пояснив, що держава не має відпускати економіку на самоплив.
“Ми виступаємо за створення умов для вільної ринкової економіки, за підтримання тих інструментів, які дозволяють ринковим механізмам встановлювати оптимальні ціни та курси. Це питання не просто якоїсь віри, це підтверджено тисячами економічних досліджень. І завдання держави – не в тому, щоб відпустити все на самоплив. Неодноразово доведено і історією і практикою, що в таких умовах конкуренція і конкурентні сили не можуть встановити порядок. Тому підняття мита на експорт брухт абсолютно відповідає базовій економічній теорії і світовій тенденції зовнішньоекономічного регулювання, яка не є дискримінаційною та створює своєрідний шлагбаум для галузі. Тарифне регулювання є прозорим і значно більше вітається в рамках Світової організації торгівлі, - додав він.
Натомість представник Асоціації експортерів металобрухту Валерій Мазур виразив сумнів, що скоротивши експорт металобрухту, збільшаться обсяги виробництва готової продукції.
“Сьогодні збирається металобрухту 5 млн тонн, фізично переробити більше, ніж 3 млн тонн, металурги нездатні. Планується в цьому році виробництво сталі на рівні 24 млн тонн, і лише для 12% потрібен брухт, тобто 3 млн тонн. З зібраних 5 млн тонн, що робити з рештою — 2 млн тон? Відповідь очевидна — експортувати”, - сказав він.
