Не на жарт розігрались пристрасті навколо мораторію на експорт лісу-кругляку. Ініціатори натхненно його захищають, натомість урядовці продовжують ламати списи та навіть висунули пропозицію замінити його на подвійні аукціони з продажу необробленої деревини.
Про плюси і мінуси мораторію не говорив хіба лінивий. Тому спробую проаналізувати нову ініціативу, і чим же вона краща. Насправді ж, як виявилось, що аукціони не менш тендітні в питанні відповідності міжнародним правилам і зобов’язанням, а от зиск з них - досить сумнівний.
Якщо коротко, то суть аукціонів полягає в тому, що вони мають проводитись окремо для резидентів і нерезидентів України. Мовляв, спочатку відбуватиметься аукціон на продаж деревини в необробленому вигляді для вітчизняних підприємств. Решту, що не вдасться розпродати таким чином на внутрішньому ринку, потім виставлятиметься на аукціон для іноземних закупівельників. Залишу за дужками всі корупціогенні ризики такого механізму. Українські аналітики і навіть самі лобісти подвійних аукціонів змушені визнати в цій схемі низку принципових недоліків.
По-перше, система подвійних аукціонів відповідає міжнародним зобов’язанням України не більше ніж запровадження мораторію, позаяк дискримінація в міжнародній торгівлі все одно залишається.
По-друге, судячи з надзвичайно обережних і скупих коментарів щодо подвійних аукціонів з боку представників ЄС, вони явно не в захваті від такої ініціативи і оцінюють її не набагато позитивніше, ніж введення мораторію.
По-третє (і найголовніше), аукціонна норма жодним чином не вплине на вирішення проблеми масової вирубки лісів. Адже навіть мінімальний легальний експорт тільки посилить цю проблему, яка вже зараз носить всі ознаки екологічного лиха.
Прихильникам ідеї мораторію на експорт лісоматеріалів закидають відвертий протекціонізм. Мовляв, для вирішення екологічних проблем більш доцільною була б якраз заборона на вирубку лісу. Насправді, це дещо поверховий підхід, адже не можна забувати про вітчизняну деревообробну промисловість, яка перебуває в глибокій кризі.
До слова, мораторій передбачається використати як тимчасовий захід, необхідний для започаткування і реалізації стратегічної програми відновлення лісових фондів. Вона включатиме низку питань, зокрема забезпечення контролю над комерційною вирубкою лісів, перекриття контрабандних схем вивезення лісу закордон, вирощування нових лісів та організацію ефективного управління в лісовому господарстві.
Першим кроком на шляху виконання цієї програми має стати звільнення імпорту деревообробного обладнання від оподаткування податком на додану вартість і ввізним митом для надання вітчизняним деревообробникам реальних можливостей розвинути своє виробництво за рахунок провідних іноземних технологій. Відповідний законопроект уже більше року припадає пилом у Верховній Раді, його ухвалення допоможе посилити ефект від введення мораторію на експорт лісу.
Таким чином, порятунок українського лісу потребує комплексного та всеохоплюючого підходу на національному та міжнародному рівнях. Він має включати продуману політику захисту національних інтересів у сферах збереження лісового фонду, розвитку лісозаготівельної та деревообробної галузей промисловості, вдосконалення роботи митних органів, вирішення проблем зайнятості населення тощо.
Тому мораторій є тільки першим кроком на шляху досягнення цих цілей. Його термін дії – 10 років, це час слід максимально ефективно використати. а не намагатись підмінити необхідність здійснення комплексної державної політики сумнівними нормами з метою сподобатись торговельним партнерам. Бо ціна надто висока – майбутнє нашої країни.