Дане дослідження підготовлене ГО «Центр розвитку ринкової економіки «CMD–Ukraine» – спільнотою експертів, науковців, галузевих фахівців, об’єднаних спільною метою модернізації української економіки на основі розвитку високотехнологічних галузей переробної промисловості і послуг та інтеграції вітчизняного господарства у глобальний економічний простір через виробництво продукції з високим ступенем обробки і доданої вартості. Для цього «CMD–Ukraine» на постійній основі взаємодіє з виробниками товарів та послуг, Федерацією роботодавців України, Комітетом ВРУ з питань економічного розвитку, міністерствами й органами місцевого самоврядування, щоб напрацьовувати та втілювати оптимальну промислову і зовнішньоторговельну політику, що забезпечить якісні структурні зрушення в економіці України на засадах розвитку промислового потенціалу. Важливим напрямом діяльності «CMD–Ukraine» є вивчення кращого міжнародного досвіду модернізації промисловості та нарощення виробничо-експортного потенціалу, пошук релевантних елементів економічної політики інших країн та напрацювання на їх основі ефективних рішень для України в трикутнику «Експерти–Бізнес–Влада».

На сьогодні «CMD–Ukraine» опрацьовує комплекс питань, тісно пов’язаних із повоєнним розвитком переробної промисловості України. Зокрема за участі «CMD–Ukraine» на базі Комітету ВРУ з питань економічного розвитку проведено дослідження щодо відновлення та подальшого розвитку переробної промисловості України. Мета проведеного дослідження – аналіз наявних можливостей розвитку, створення в Україні підприємств переробної промисловості, розробка інструментарію (законодавчого та управлінського), який забезпечить прискорений повоєнний розвиток національного господарства через якісні структурні зрушення – перехід від сировинного виробництва до переважного виготовлення продукції з високим рівнем обробки і доданої вартості. У ході дослідження визначено ключові ніші для появи нових переробних підприємств:

­  - переробка сировини, що зараз експортується в необробленому вигляді;

­  - задоволення потреб держави;

­  - задоволення потреб приватного сектору;

­  - заміщення імпорту з рф і рб в Україні, ЄС та світі.

Серед першочергових заходів державної політики, необхідних для сприянню розвитку переробної промисловості в повоєнний період, визначено наступні:

­  - страхування інвестицій від військових ризиків;

­  - забезпечення доступного фінансового ресурсу (пільгові кредити, гранти, безповоротна фінансова допомога для фінансування будівництва підприємств тощо); 

­  - компенсація частини інвестицій через податки; 

­  - забезпечення гарантованого доступу до державних закупівель;

­  - підтримка та стимулювання виходу на зовнішні ринки.

Відтак дослідження «Заміщення імпорту з рф та рб в Україні, ЄС та світі» – є одним з етапів на шляху розроблення концепції розвитку переробної промисловості України у повоєнний період. Дослідження покликане відповісти на наступні питання:

1) у яких галузях промисловості Україна може збільшити власний виробничо-експортний потенціал, скориставшись тим, що провідні економіки наклали масштабні санкції проти рф та рб, у тому числі обмеження/заборону на імпорт продукції за цілою низкою товарних позицій (чорні метали, вироби з деревини, цемент, деяка продукція машинобудування, хімічна продукція), а отже потребуватимуть нових постачальників, якими можуть стати вітчизняні виробники;

2) щодо яких різновидів продукції доцільно ініціювати нові санкції зі сторони західних країн на імпорт з рф та рб з міркувань їх заміни на поставки продукції українського виробництва;

3) за якими товарними групами Україна досі зберігала залежність від імпорту з рф та рб, а відтак має подбати про імпортозаміщення за рахунок власного виробництва у найближчі строки.

Відповіді на ці питання дозволять визначити нові можливі санкції проти товарів з рф і рб в Україні, ЄС і інших країнах-партнерах; доповнити пріоритети промислової політики з огляду на наявні можливості розвитку переробних підприємств; уточнити завдання для торгової дипломатії в ключі заміщення російських і білоруських товарів українськими аналогами.

Ознайомитись з повною версією дослідження можна тут