Експортна стратегія 2017-2021. Холодний душ у морі позитиву

18.05.2017

Для початку про позитиви. Уже сам факт підготовки і презентації такого документу став одним з найякісніших зрушень в зовнішньоторговельній політиці останніх років.

Основна частина документу присвячена визначенню вихідних умов, в яких опинився зовнішньоторговельний сектор економіки України. Це безумовно може і має слугувати гарною основою для визначення відправної точки розвитку зовнішньоторгової політики.

Серед позитивних моментів стратегії - спроба визначення переліку перспективних напрямів розвитку експорту за секторами промисловості й послуг. Тобто держава взяла на себе відповідальність за встановлення пріоритетів та їх втілення. На схвальну оцінку також заслуговують заходи щодо спрощення процедур торгівлі, подолання технічних нетарифних бар’єрів на шляху експорту, підтримки участі українських підприємств в міжнародних виставках і ярмарках тощо. І що важливо – передбачено приєднання України до Регіональної конвенції про пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед).

Документ був потужно розпіарений. Але через медійний ефект, питань до стратегії ще більше.

По-перше, запропонований варіант важко назвати стратегією у повному розумінні цього слова. Недарма розробники вирішили сформулювати доволі «розмиту» назву – «Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі». І питання навіть не у термінологічній смаківщині. «Стратегія» має передбачати чітко визначену довгострокову мету, під яку складається план дій з її досягнення. Та у документі відсутнє будь-яке бачення того, якими мають бути, принаймні орієнтовно (від- до-), обсяги, географія та структура вітчизняного експорту у 2021 році. Зокрема, не наведено жодних прогнозів щодо впливу запропонованого плану дій на ключові макропоказники країни (ВВП, державний бюджет, зайнятість, промисловість тощо). Не кажучи вже про прямий вплив на динаміку зовнішньої торгівлі.

Відсутність чітко визначених очікуваних результатів позбавляє можливості оцінити ефективність реалізації стратегії. Наприклад, провести аналіз витрачених зусиль і отриманих результатів, пріоритетів та відповідних коректив.

 Наприклад, зростання обсягів експорту у першому кварталі 2017. Це заслуга держави? Урахування витрат на утримання чиновників та проведення чисельних заходів? Чи результати успішності бізнесу? Як відомо, попри надзвичайно яскраву діяльність МЕРТ та суміжних проектів МТД, зокрема #ExportPromotionOffice, нові договори бізнесом укладались автономно і незалежно від цього.

І ТД, і ТП
Поза увагою фахівців МЕРТ залишились і важливі питання формування ефективної тарифної політики України. Чинний режим митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні формувався більше десяти років тому в рамках приєднання до СОТ. Очевидно, що він не відповідає сучасним умовам. Це саме стосується й економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС. Тож доцільно передбачити цілий комплекс заходів для вдосконалення чинного режиму тарифного регулювання:

- встановлення максимально можливих ставок ввізних мит на готову продукцію в інтересах вітчизняного товаровиробника;

- мінімізацію ставок ввізних мит на сировину, проміжну продукцію, комплектуючі й обладнання, що мають суттєве значення для розвитку вітчизняної промисловості;

- обмеження експорту сировини, зокрема через збереження існуючих та запровадження нових експортних мит.

Безперечно, такі заходи мають передбачати комплексну роботу щодо перегляду базових зобов’язань України в рамках СОТ, ЗВТ з ЄС, а також виважену переговорну позицію щодо умов укладання нових угод про вільну торгівлю. Саме досягнення компромісу щодо створення взаємовигідних умов взаємодії із зовнішніми партнерами має бути основою експортної стратегії.

Яскравим прикладом є відмова ЄС у проханні українського Уряду збільшити обсяг квот. По суті питання правильне, але по факту Україна виступає банальним прохачем з простягнутою рукою. Натомість, урядовці мали б налагодити конструктивний діалог. Зокрема, це мала б бути пакетна пропозиція. З боку ЄС збільшення обсягу безмитних тарифних квот для наших товаровиробників та порозуміння щодо тимчасового мораторію на експорт лісу кругляку. А з боку України - дострокове скасування ввізних мит на сировину й обладнання походженням з ЄС. За попередніми розрахунками, реалізація такого сценарію забезпечить обом сторонам передумови для збільшення випуску готової продукції, створення нових робочих місць та бюджетні надходження.

Разом з цим, поза увагою авторів документу залишилась низка ефективних інструментів розвитку зовнішньої торгівлі. Йдеться в першу чергу про торгові представництва (ТП) закордоном, в країнах-основних торговельних партнерах (ЄС, США, Туреччині, Китаї тощо). Жодного слова в документі від МЕРТ немає і про торгові доми (ТД). А вони виступають потужним інституційним механізмом залучення до зовнішньоторговельної діяльності малих і середніх підприємств (МСП). І це при тому що останнім у стратегії приділено особливу увагу. Торгові дома відіграють подвійну роль в просуванні експорту: з одного боку, це співтовариства професіоналів у сфері міжнародної торгівлі для допомоги бізнесу, з іншого – вони виступають у ролі посередника між владою та бізнесом із питань підтримки експорту.

Експортний саботаж
Є питання і щодо анонсованого запуску експортно-кредитного агентства. Запропоновані експертами заходи щодо запуску ЕКА у часі явно суперечать положенням відповідного Закону України. На законодавчому рівні встановлено, що ЕКА має бути запущено протягом першого півріччя з дня опублікування закону. По факту – це мало б статись у червні цього року. У результаті лише в травні МЕРТ прийняв рішення створити робочу групу по запуску ЕКА. Це й не дивно, адже в самій стратегії йдеться про поступовий запуск протягом 2018-2019 рр.

Знехтували в МЕРТ також й індустріальними парками. У документі МЕРТ викладено лише негативний досвід використання індустріальних парків й інших інструментів стимулювання у вітчизняній практиці. Натомість не наводиться жодних шляхів і механізмів вдосконалення цієї практики для повноцінного й ефективного використання потенціалу індустріальних парків у розвитку експорту. Наприклад створення регіональних торгово-виробничих хабів для концентрації торговельних перехресть між Сходом та Заходом.

Важливою проблемою розвитку експорту залишається подолання масштабної контрабанди. Проте їй не знайшлося місця в документі від МЕРТ. Це питання фахово відображено у проекті постанови ВРУ «Про зміну економічної політики держави для захисту національних інтересів, розвитку економіки, подолання масової бідності та підвищення рівня життя громадян України». Зокрема, передбачено запровадження спільних прикордонних і митних постів з сусідніми країнами, технічне переоснащення митних постів та модернізацію системи управління митними ризиками, а також інтеграцію українських інформаційно-аналітичних митних систем з міжнародними (NCTS, CTS).

Що маємо в результаті? Стратегія однозначно потребує суттєвого доопрацювання. Треба визначити показники, яких необхідно досягнути. Уточнити механізми, заходи. Також важливо доопрацювати питання запровадження критеріїв оцінки ефективності втілення положень документу.

Автор:

Ігор Гужва

Источник:

БІЗНЕС
 

 
 

Про нас