Коронакриза в економіці: головне ще попереду

12.06.2020
pic

Криза не завершиться відкриттям кордонів, багато викликів ще попереду. Безробіття, бідність і зростання нерівності стануть головними симптомами коронавірусу для всього людства.

Від правильності політичних та економічних рішень уряду України залежить, опиниться наша країна на узбіччі світової економіки, або стане новим інвестиційним оазисом для іноземного капіталу.

Безробіття

Скорочення світового попиту в умовах тривалої економічної кризи може знищити мільйони робочих місць у всьому світі.

Разом зі зниженням виробництва падає попит на фінансові послуги, торгівлю і доставку товарів, сповільнюється бізнес-туризм. Такий ефект доміно призводить до всебічного стиснення економіки, яка більше не може забезпечити зайнятість значної частини населення.

За розрахунками ООН, понад 160 мільйонів людей зі сфер туризму, логістики, матеріального виробництва можуть втратити роботу через кризу. Це сфери економіки з відносно високим рівнем оплати праці.

Але головна проблема полягає в тому, що значна частина втрачених робочих місць може не відновитися після кризи. Сьогодні більше 400 млн підприємств в усьому світі стикаються із вкрай серйозними проблемами, багато з них не зможуть пережити тривалий простій. Робочі місця доведеться створювати з нуля, що вимагатиме величезних вкладень капіталу і часу.

Бідність

Безробіття, зниження заробітних плат і збитки бізнесу, що наростають, породжують бідність. Тільки в перший місяць кризи більше половини працюючого населення в світі зіткнулося з падінням доходів на 60%.

«Для мільйонів працівників відсутність доходу означає відсутність їжі, безпеки і майбутнього. Мільйони компаній у всьому світі ледь дихають. У них немає резервів або доступу до кредитів», — заявив голова Міжнародної організації праці Гай Райдер.

За межею крайньої бідності - коли рівень доходів становить нижче $1,9 на день — можуть опинитися близько 60 млн осіб, прогнозують у Світовому банку. За оцінками Світового банку, перекази трудових мігрантів у глобальному масштабі скоротяться на 20%, що буде особливо болісно для найбідніших країн світу.

Нерівність

Цю проблему варто розглядати з двох боків — збільшення нерівності усередині країн і між ними.

Втрата робочих місць у секторах з відносно високою оплатою праці посилить внутрішню нерівність. Значна частка тих, хто належав до середнього класу до початку кризи, тепер поповнить число людей з доходами нижче середнього.

Що ж стосовно збільшення нерівності між країнами — проблема може виявитися навіть глибше і небезпечніше, ніж здається на перший погляд.

У своєму недавньому інтерв'ю американський фінансист і мільярдер Рей Даліо добре описав суть цієї проблеми:

«Потрібно розуміти, що в світі існує виробництво грошей і кредитів. Хто їх виробляє? Казначейство США виділяє величезні гроші, які в основному отримають американці. І європейці роблять те саме по-своєму. Нехай Європейський центральний банк поступається ФРС за можливостями, але все одно він може емітувати гроші для своїх громадян. У решті світу в цей час утворюються фінансові проблеми, діри, які не будуть заповнені».

Розвинені країни, які мають доступ до «друкарських верстатів», виділяють мільярди, а то й трильйони доларів і євро на порятунок власних економік. Але збільшення грошової маси знижує цінність грошей. З цієї причини, до початку кризи 1 долар або 1 євро мали більшу купівельну спроможність, ніж сьогодні.

І якщо США і ЄС не відчують девальвацію, то інші країни, що використовують долари і євро як резервні валюти, просто стануть біднішими. Передові економіки, експортуючи інфляцію, багато в чому відновляться за рахунок менш розвинених країн, що тільки розширить економічний розрив між ними.

Зростання нерівності та неможливість отримати підтримку від держави призведе до напруження соціального невдоволення в країнах, що розвиваються. Подібне розшарування дестабілізує ситуацію в багатьох регіонах світу, тим самим створюючи загрозу виходу економічної кризи в політичну площину.

Україна в пост-коронавірусному світі

Будь-яка криза змушує замислитися — що потрібно змінити, щоб не допустити її повторення? Величезний торговий дисбаланс, що виник через зупинку підприємств у Китаї, наочно продемонстрував необхідність диверсифікації виробничих центрів.

Багато компаній, серед яких технологічні гіганти Apple, Microsoft і Google, вже переносять виробництво з Китаю до сусідніх країн. Сприяють цьому й уряди держав. Так, Японія виділяє з бюджету понад $2 млрд на підтримку підприємств, які вирішили вивести з КНР виробничі потужності.

Але мало вивести капітал з Китаю — необхідно перенаправити кошти в інші країни. І Україна, багата на природні ресурси а також має значний потенціал для розвитку сільського господарства і промисловості, через що може включитися в тренд перенесення виробничих потужностей з Азіатсько-Тихоокеанського регіону і збільшити ступінь локалізації підприємств з іноземним капіталом. Зручне географічне розташування, чинна угода про зону вільної торгівлі з ЄС і відносно низька вартість робочої сили є головним підґрунтям для вибору нашої країни як плацдарму для виробничих компаній. За останні роки було напрацьовано багато законодавчих механізмів і стимулів — від індустріальних парків до спрощеного підключення до інфраструктури. Настав час втілювати в життя.

Нинішня криза вимагає низки швидких рішень. У всі важкі часи успішні країни направляли кошти держбюджетів на розвиток економіки. Пріоритет у держзакупівлі на продукції, виробленій в Україні дозволить зберегти робочі місця в нашій країні. Створення працездатної державної програми фінансування малого бізнесу забезпечить не лише роботу нашим співгромадянам, а й підтримає попит на ринку. А розвиток небанківського фінансового сектору за правильного регулювання дасть можливість активізувати внутрішні інвестиційні механізми, перенаправляючи заощадження громадян — не менше $30 млрд — в інвестиції, забезпечуючи мультиплікативний ефект.

Рей Даліо помітив, що найбільша сила — це здатність до адаптації і винахідливість. Це ті якості, які дозволили людству пережити всі кризи, з якими ми стикалися за нашу історію.

Коронакриза не стане винятком, ми переживемо і її. Однак саме від нашої винахідливості залежить, як Україна адаптується до реалій нового світу. Чи зможуть бізнес і уряд скористатися можливостями, що відкрилися і залучити до країни інвестиції, або нас чекає черговий виток занепаду — дізнаємося дуже скоро.

Автор:

Юрій Пивоваров

Источник:

НВ
 

 
 

Про нас