У Міністерстві фінансів упевнені: документ дозволить прибрати корупційну складову в діях нового органу. З ініціативи Мінфіну, нова фінансова поліція має забрати в силових структур України всі функції щодо економічних злочинів проти держави. Про це в ефірі Громадського розказав міністр фінансів України Олександр Данилюк. «Всі функції по економічних злочинах проти держави мають бути об’єднані в цьому органі», — сказав він. При цьому Данилюк зауважив, що нова фінансова поліція має бути у підпорядкуванні виключно Міністерства фінансів. «Тому що це фінансовий блок, фінансова сфера. І, в принципі, так будується держава» — додав він.
Нагадаємо, 21 грудня Верховна Рада в другому читанні та в цілому ухвалила закон, який передбачає створення Фінансової поліції та єдиного реєстру ПДВ. А через «помилку» депутатів поняття «податкова поліція» було виключено з Податкового кодексу, який набрав чинності з 1 січня поточного року.
КОМЕНТАР
Дмитро СЕРЕБРЯНСЬКИЙ, експерт CMD-Ukraine:
— Реформа податкової міліції не є чимось дивним та несподіваним. Реформа — це виконання тих зобов’язань, які взяла на себе держава в особі уряду, Верховної Ради та Президента країни. У пояснювальній записці до законопроекту 4228, його автори для обґрунтування свого підходу насамперед апелюють до розділу IX Коаліційної угоди, Стратегії сталого розвитку «Україна- 2020» та розпоряджень Кабінету Міністрів України. Зокрема, окремо згадано і про Концепцію реформування кримінальної юстиції України, затверджену Указом Президента України від 08.04.2008 р. №311/2008. Нею передбачено, що «для виконання завдань щодо проведення досудового розслідування податкових, фінансових та митних злочинів і кримінальних проступків податкова міліція має бути відокремлена від Державної податкової служби України (на сьогодні ДФС України) і реорганізована у самостійний орган кримінальної юстиції в системі Міністерства фінансів України — фінансову поліцію». Отже, реформа податкової міліції — це, перш за все, виконання взятих зобов’язань.
По-друге, реформа податкової міліції — це не зміна вивіски. В протилежному випадку вона ніяк не вплине на роботу структури і підняття довіри до державних інституцій. Натомість через таку реформу уряд має досягти компромісу між суспільством, бізнесом та державою. Без цього держава, а особливо економіка, рухатись не буде. Щоразу при ініціюванні реформи податкової міліції бізнес був завжди проти створення подібної структури, сприймаючи її як монстра, що буде кошмарити підприємців. Сьогодні, як мені видається, ситуація дещо інша. Під час підготовки законопроекту 4228 брали участь бізнес-асоціації, підприємці, відбувалося широкомасштабне обговорення. Фінансова поліція у варіанті фінансового комітету і Мінфіну має посилити довіру до такого органу через її часткову демілітаризацію. Законопроектом передбачається суттєве скорочення податкової поліції. Сьогодні штат налічує біля 6—7 тисяч, документом пропонується — 3 тисячі. З цього числа тільки 30% будуть атестованими працівниками, решта — аналітиками. Відповідно до законопроекту, у фінполіції буде центральний апарат і 7 тервідділень. У цьому є логіка, у деяких областях немає практичної необхідності тримати ціле управління. З іншого боку — кількість може і не мати такого значення, особливо в умовах інформатизації, автоматизації і доступу до баз даних. В таких умовах кількість контролюючих осіб значно скорочується з паралельним підвищенням якості виконання функціоналу. Таким чином, уряд планує розробити систему, коли фізично будуть неможливі маски-шоу. А з ризиковими підприємствами за наявності автоматизованих систем управління ризиками може працювати і кілька осіб.
Основний акцент у законопроекті — ця структура має виконувати більше аналітично-кабінетну роботу, тобто напрацьовувати аналітику, розробляти відповідні схеми, шукати канали, звідки відбувається відтік державних коштів з країни. Ця робота має бути настільки потужною, що справи, які потім будуть передаватись до суду, доводились до кінця. Бо на сьогодні тільки 20% знаходять свої логічне завершення. У тій же Грузії 95% ймовірність того, що ви порушили законодавство і притягнуті до відповідальності, майже 100%. Тож потрібно випрацювати критерії ефективності. У вересні міністр фінансів дав доручення керівнику ДФС оцінити результативність роботи фіскальної служби через розроблену Мінфіном систему КРІ. У цих показниках є два критерії щодо оцінки оперативної і слідчої роботи податкової міліції. Тобто уже у вересні дали поштовх з пошуку таких показників. Відповідно у законопроекті доцільно закласти хоча б якісь критерії ефективності (КРІ) роботи новоствореного органу. Відповідно майбутній орган має звітувати про їхнє виконання, як це робить Фінансова гвардія в Італії. На їхньому сайті шикарні звіти: функціонал, чим займались протягом року, скільки надходжень до бюджету. Наша аналітика, м’яко кажучи, не дуже збагачена. І це стосується не тільки податкової — будь-якого державного органу. В інформаційно-аналітичному плані ми досить закриті.
Не можна залишати увагою і те, що належна ефективність протидії податковим правопорушенням невідривно пов’язана з подоланням проблеми високого рівня тінізації вітчизняної економіки. Наразі привертає до себе увагу кількість державних структур, які в тій чи іншій мірі залучені з боротьбу з тіньовою економікою по-українськи: СБУ, МВС, ДФС, НАБУ. Але ж кількість — це не завжди якість. Виникають проблеми розмежування компетенції, дублювання повноважень, координації взаємодії, встановлення сфери відповідальності... Чим менше визначеності у вирішенні цих проблем, тим гірші показники результативності роботи кожної зі згаданих структур. Події 2013—2015 року демонструють, що окремі органи зі своїми безпосередніми обов’язками явно не впоралися... і, можливо, через те, що в «пріоритеті» був саме «точковий», фрагментарний підхід до протидії тіньовій економіці, а не системний і всебічний захист економічної безпеки держави.
Щодо підконтрольності фінполіції. МЕРТ, міністр МВС та частина організацій пропонують створити автономну організацію, яка об’єднає усе, що стосується економічних злочинів у сфері оподаткування, фінансової безпеки та ін. На мою думку, в умовах слабкості державних інституцій, повсюдне недотримання законодавства, створення незалежного органу є небезпечним як для бізнесу, так і для держави. Тож перед тим, як говорити, що цю структуру треба відділити чи закріпити за іншим міністерством, треба пам’ятати, що це бюджетні кошти, податки. А оскільки Мінфін несе відповідальність за наповнення бюджету, то тільки він має координувати роботу такого відомства.
