Українська економіка: чи має розмір значення

08.09.2016

Експертні висновки щодо міжнародної спеціалізації України одностайні у своїй песимістичності та емоційній забарвленості. Втім, мало хто намагався розглянути це питання з позицій фактичної порівняльної переваги нашої країни.

Якщо коротко, то порівняльна перевага - це пояснення вигод від торгівлі, які випливають із міжнародної спеціалізації та міжнародного поділу праці. На порівняльну перевагу країни впливають розмір країни, структура попиту, продуктивність праці та капіталу, забезпеченість фізичним, технологічним та людським капіталом. Все це визначає виробничу та торгову спеціалізацію країни, а отже і її потенційну роль у міжнародній торгівлі. Сьогодні спробую зупинитись на першому факторі - «розмірі» країни.

Розмір країни, на мою думку, невиправдано сприймається як певна даність. Пояснюється це зазвичай відмінностями у забезпеченості країн факторами виробництва, до яких відносять капітал, працю, землю, підприємницькі навички. Адже, мало хто замислюється, що зменшення чисельності населення України за роки незалежності впливає на погіршення її позиції саме за критерієм розміру.

Демографічний діагноз України невтішний. Вікова структура трудових ресурсів в погіршується – в Україні 100 померлих приходиться на 64 народжених. Станом на червень 2016 року до 5 млн українців перебувають на легальних умовах за кордоном і ця тенденція зростає. Якщо ж враховувати нелегалів, то за інформацією Міжнародної організації з міграції, кожен третій працездатний українець працює за її межами. До того ж, останні п’ять років відзначились зростанням частки кваліфікованої робочої сили в числі тих, що емігрували.

Відплив трудових ресурсів молодого і середнього віку з країни, які потенційно могли б створювати її додатковий ВНП, позначиться на технологічному відставанні країни та на рівні індустріального розвитку України. Хоча, слід визнати, що чисельність населення навряд чи може пояснити технологічні асиметрії між густонаселеними країнами, що входять в «демографічне вікно» та індустріально розвинутими європейськими країнами, в яких відзначається старіння нації.

 

Сумнівна диверсифікація

Існує ще один прихований важіль впливу демографічного чинника на економічне зростання. Стрімка девальвація гривні запустила механізм так званої “внутрішньої девальвації” – зниження вартості робочої сили до рівня, коли вироблена продукція стає конкурентною порівняно з товарами інших країн. До того ж, програми різкого скорочення державних видатків передбачають обмеження соціальних витрат, зменшення фінансування державних інвестицій і підвищення податків.

Проте зменшення державних витрат нерідко перетворюється на фактор обмеження економічного зростання. Більше того, задеклароване скорочення числа держслужбовців призводить до підвищення пропозиції на ринку праці. Таким чином, знижується їх оплата і вбиваються стимули до зростання рівня технологічності процесу виробництва. Нагадаю, що саме адміністративне підвищення рівня зарплати в потенційно сприятливих для інновацій галузях прискорили англійську промислову революцію. В бажанні мінімізувати витрати на фонд заробітної плати підприємці активно впроваджували технології, підвищуючи, тим самим, продуктивність праці.

Досить умовно товари можуть бути поділені на дві категорії: товари, відсутні в країні через нерівномірний географічний розподіл ресурсів і продукція, збільшення виробництва якої можна досягти лише з набагато вищими витратами через низький рівень технічного прогресу. Саме тому подальше зубожіння населення через скорочення витрат на робочу силу ставить під сумнів здатність країни диверсифікувати структуру її виробництва.

 

Збіг обставин чи ресурсне прокляття

Україна стала прикладом прикрого збігу обставин, коли висококваліфікована робоча сила, забезпечена людським технологічним капіталом, не забезпечила державі переваг в експорті. Володіючи покладами природних ресурсів, Україна відчула на собі всі прояви «хвороби ресурсного прокляття», експортуючи навіть не продукти переробки природних ресурсів, а самі ресурси.

Розмір країни також визначається за географічним критерієм. Країна з меншою площею, за логікою, є менш забезпеченою різноманітними природними ресурсами, ніж географічно великі країни. Відповідно вона має спеціалізуватись на виробництві та експорті тої обмеженої групи товарів, для виготовлення яких залучаються фактори, котрими мала країна порівняно добре забезпечена. Звідси і бажання західних «партнерів» визначити нашу спеціалізацію як аграрної житниці. Більше того, улесливо маніпулюючи поняттями, Україні пророкують набуття статусу «аграрної наддержави». При цьому чомусь безсоромно ігноруючи той факт, що між поняттями «наддержава» та «аграрна необроблена продукція» немає аж нічого спільного. Так, Швейцарія асоціюється, серед іншого, з виробництвом високоякісного сиру (кінцевої продукції), але ж ніяк не з країною-експортером овець. Натомість, в Україні початок 2016 року характеризувався зростанням експортних поставок худоби у живій вазі.

Економічний критерій розміру країни призначений для вимірювання її економічної ефективності. Базовими показниками є ВВП і валовий національний дохід, стан розвитку інфраструктури та якості інституцій. Якими б великими за площами не були б країни, ті з них, які мають низький рівень розвитку продуктивних сил, завжди будуть вважатись малими. Справді, 42 мільйони населення не гарантують ефективної економіки, хоча й остання, серед іншого, залежить від професійного рівня та освіти робочої сили. За цим критерієм Україна - мала країна з великою чисельністю населення і малим доходом на особу.

Україна буде лише тоді великою, коли створить стимули для українців повернутись на Батьківщину, відновити та гарантувати свою територіальну цілісність, генеруватиме високий абсолютний валовий національний дохід та не позбавлятиметься від наявних природних ресурсів, розпродуючи їх задарма. При цьому немає жодного взаємозв’язку між розміром країни за чисельністю населення і рівнем розвитку економіки. Приклад малих за розміром країн, таких як Данія чи Швейцарі, де високий ВВП на особу, лише це підтверджує. Тому розмір – це поняття відносне. 

Автор:

Наталія Резнікова

Источник:

Бізнес
 

 
 

Про нас