ЗВТ з Канадою: чому українську переговорну групу слід відправити на “вечірню хореографію”

13.07.2016

Головна новина за результатами візиту - Україна і Канада підписали угоду про вільну торгівлю. Починаючи з 2009 року, я був учасником переговорної групи від нашої держави щодо підписання цього документу, тому володію деякими деталями та порядком цифр.

 

Почнемо з того, що угода — це однозначно позитивний факт. Після набрання чинності нею (з урахуванням перехідних періодів скасування ввізних мит) Канада відкриє для нас доступ до ринків товарів на 99%.

 

Водночас варто пам'ятати, що угода - це інструмент. З одного боку, потрібно узгодити умови і правила його використання. З іншого боку, як би це не пафосно звучало, важливо через цей інструмент знайти той шлях, який би сприяв економічному зростанню саме України. В ідеалі і Канади. Але в першу чергу нашої держави.

 

Бо попри очевидні переваги, сьогодні замовчують такі ж очевидні ризики. Більшість експертів, що знайомі з переговорним процесом, відзначають, що його завершення було безпідставно форсовано. Практично всі зафіксовані пункти в угоді були прописані ще в 2010 році. То чому Угоду не було підписано тоді? Спробую пояснити на цифрах.

 

З моменту набрання чинності Угодою нульова ставка ввізного мита на товари погодженням з України буде застосовуватись до майже 6 тисяч тарифних ліній з 8328 можливих. Натомість скорочення рівня ставки до нуля протягом трьох-річного періоду відбуватиметеся для 1187 тарифних ліній: протягом 5-7 років – для 734 тарифних ліній, протягом 10 і більше років - для 312 тарифних ліній.

Для 108 тарифних ліній передбачається збереження діючого режиму тарифного захисту. На хвилинку - поза квотою розміри мита досягають 150–200 і 300%! Перелік виключень є незначним, але він стосується переважною мірою переробленої с/г продукції, що становить пріоритет українського експорту. Мова йде про м'ясо-молочну продукцію - 165 – 295 %, маргарини та жири - 295 %, вироби з м’яса - 154 – 238 %, цукор та вироби з нього - від $13/тонна, шоколад та інші какавомісні продукти – 265%, готові вироби з зерна та зернових культур 246-267%.

Відповідно угода апріорі стимулюватиме експорт з України сировини та продукції з низьким рівнем обробки.Доступ до ринку переробленої продукції Канади лишатиметеся переважною мірою обмеженим, як в силу виключень, так і з огляду на достатньо тривалий перехідний період скорочення ввізних мит (5, 7, 10 та більше років). До цього також треба додати жорсткі вимоги до якості та стандартів продукції.

Не варто недооцінювати ці факти. Сьогодні світові інтеграційні процеси проходять під знаком жорсткої боротьби за доступ до сировинних ресурсів та ринки збуту готової продукції. Наприклад, в Канаді на законодавчому рівні врегульовано питання щодо заборони експорту необробленої деревини, риби тощо. Норма цих законів зберігається навіть у рамках про вільну торгівлю з іншими країнами.

В цьому контексті є й позитивний момент — нашим переговірникам вдалось зберегти за Україною право на застосування в рамках Угоди експортних мит на брухт чорних та кольорових металів, шкірсировину, насіння соняшнику тощо.

Тому коротке резюме зі сказаного: ресурс переговорів вичерпано не повною мірою. Реальні обмеження доступу до ринку переробленої с/г продукції передбачалось компенсувати реальними інвестиційними проектами з метою забезпечення стимулювання розвитку відповідних галузей економіки України. Ці позиції в фінальній версії не зафіксовані. Наприклад, в рамках Угоди про вільну торгівлю між Канадою та ЄС ми бачимо певні поступки по так званих «священних коровах» - 108 товарних позиціях.

Респект канадській дипломатії – професійно пролобіювали власні інтереси! А от українських дипломатів, особливо торговельних представників – “на вечірню хореографію”.

І насамкінець декілька питань до переговорної групи від України. Навіяно низкою дзвінків знайомих бізнесменів, що в світлі новини про підписання Угоди запитували, чи їх товари підпали під виключення, як відбуватиметься лібералізація та які мита Україна застосовуватиме в рамках Угоди та інше.

Таких запитань не виникало б, якщо текст документу можна було побачити у вільному доступі. От як би не критикували ЗВТ України з ЄС, але текст цієї угоди міг прочитати кожен зацікавлений. Це як мінімум. За нормального ставлення до вітчизняного бізнесу у випадку з Канадою варто було б провести відповідні зустрічі з представникам підприємств, бізнес асоціаціями з метою інформування їх про умови укладення Угоди, шляхів реалізації, потенційних можливостей, ризиків тощо. За таких умов бізнес вже мав б вихідні данні для формування відповідних стратегій. Бізнес - це головний суб’єкт, на кого безпосередньо поширюється дія Угоди.

Успіх ЗВТ залежить від рівня поінформованості бізнес середовища про існуючі можливості цієї Угоди, а також проактивної позиції урядових служб. Головною їх метою має стати лобіюванні інтересів вітчизняного бізнесу.

Серед інституційних аспектів слід відзначити доцільність відкриття повноцінного торгового представництва України в Канаді, створення експортно-кредитного агентства та Державного банку відбудови та розвитку. В іншому випадку Україна залишатиметься джерелом сировини та ринком збуту готової продукції. Тенденції вже намітились.

Тож питання:

1. Де можна знайти Угоду, зокрема додатки до неї, де визначено зобов’язання сторін щодо скасування мит?

2. Відповідно до закону України “Про міжнародні договори”, їх укладанню має передувати економічний аналіз, зокрема, визначення впливу таких договорів на соціально-економічний розвиток в цілому та окремі галузі та види економічної діяльності зокрема. Де можна ознайомитись із таким аналізом? Наприклад, чи прогнозується збільшення обсягів торгівлі, імпорту в Україну, чи скасовані ввізні мита, які прогнози з наповнення бюджету та як планується компенсувати втрати?

3. Чи проводились зустрічі та обговорення з бізнесом умов, на яких укладено угоду?

4. Чи має наш бізнес розуміння, як і чим торгувати з Канадою?

Відсутність відповідей на них буде означати, що владним структурам, як завжди, важливий піар, а не конкретні результати.

Автор:

Ігор Гужва

Источник:

Бізнес
 

 
 

Про нас